БІТУМ СТРИТИЙ БН 70/30 Ecobit ГОСТ 6617-66

Нефтяні бітуми, що застосовуються для будівельних робіт у різних галузях народного господарства — гідроізоляція, покрівлі, резервуари, приготування бітумних мастик, лаків, мас, герметиків.

 Завантажити: Опис Бітум БН 70/30 ГОСТ 6617-76

 Завантажити: Паспорт Бітум БН 70/30 ГОСТ 6617-76

Бітум будівельний БН 70/30 Ecobit використовується для бітумної гідроізоляції бетонних споруд; для бітумної гідроізоляції фундаментів; для попереднього оґрунтовування основи під м'яку покрівлю. Також бітум будівельний БН 70/30 Ecobit  застосовується для виготовлення бітумних мастик, праймера бітумного, гідросклоізолу та ін.

Бітум будівельний БН 70/30 Ecobit випускається в брикетах по 20 кг. Гідроізоляція бітумна найдешевший з усіх різновидів гідроізоляцій бетону та фундаментів. Бітумова гідроізоляція — це розплавлений бітум бітум БН 70/30 Ecobit  нанесений на поверхню бетону (фундаменту). Можливе додавання в бітум БН 70/30 Ecobit  розчинників Уайт-спірит, нефрас, або гас (бензин). Гідроізоляція бітумна із застосуванням відкритого вогню можлива тільки в місцях, де це дозволено правилами пожежної безпеки; в інших випадках для бітумної гідроізоляції треба використовувати бітум БН 70/30 Ecobit  і розчинники зазначені вище. Також для гідроізоляції бітумної можливе використання готової до застосування бітумної мастики, яка вже містить розчинник (безогнегнієвий вигляд бітумної гідроізоляції). Такий тип бітумної гідроізоляції дорожчий, але за витратами часу набагато економніший. Можлива як внутрішня, так і зовнішня бітумна гідроізоляція. Вибір гідроізоляції (будь то гідроізоляція бітумна, гідроізоляція рулонними наплавними матеріалами або гідроізоляція сухими сумішами) залежить тільки від індивідуальних смаків.

ГОСТ 6617-76 Бітуми нафтові будівельні

1. МАРКИ ТА ТЕХНІЧНІ ТРЕБУВАННЯ

1.1. Будівельні нафтові бітуми мають бути виготовлені відповідно до вимог справжнього стандарту за технологією, затвердженою в установленому порядку.

1.2. Будівельні нафтові бітуми випускають таких марок: БН 50/50 Ecobit ,БН 70/30 Ecobit ,БН 90/10 Ecobit . Відповідність встановлених стандартом марок нафтових бітумів раніше прийнятим дано в застосунку.

 2. ПРАВИЛА ПРИЙМКИ 

2.1. Будівельні нафтові бітуми приймають партіями. Партією вважають будь-яку кількість однорідного за якісними показниками бітуму, що супроводжується одним документом про якість.

2.2. Об'єм вибірки-за ГОСТ 2517.

2.3. Розчинність і масову частку води виробник визначає періодично один раз у б міс, зміна маси після прогрівання та температуру спалаху — один раз на 3 міс.

2.4. У разі отримання незадовільних результатів випробувань хоча б за одним показником по ньому проводять повторні випробування знову відібраної проби від подвоєного вибирання.

Результати повторних випробувань поширюються на всю партію.

 3. МЕТОДИ ВИКОРИСТАННЯ 

3.1. Фізико-хімічні показники визначають за методами, зазначеними в таблиці.

3.2. Проби нафтових будівельних бітумів відбирають за ГОСТом 2517. Маса об'єднаної проби кожної марки бітуму має бути 0,5 кг.

ГОСТ 6617-76 . Бітуми нафтові будівельні

ГОСТ 11501-78 Бітуми нафтові. Метод визначення глибини проникнення голки

ГОСТ 11503-74 Бітуми нафтові. Метод визначення умовної в'язкості

ГОСТ 11504-73 Бітуми нафтові. Метод визначення кількості розрідженого розріджувача з рідких бітумів

ГОСТ 11505-75 Бітуми нафтові. Метод визначення крихкості

ГОСТ 11506-73 Бітуми нафтові. Метод визначення температури по кільцю та кулі

ГОСТ 11507-78.Бітуми нафтове визначення крихкості

ГОСТ 11508-74 Бітуми нафтові.Метод визначення зчеплення з мармуром і піском

ГОСТ 11512-65. Бітуми нафтові Метод визначення золяності

ГОСТ 17789-72. Бітуми нафтові. Мотод визначення вмісту парафіну

ГОСТ 18180-72  Бітуми нафтові. Метод визначення зміни маси після прогрівання

ГОСТ 20739-75 Бітуми нафтові. Метод визначення розчинності

ГОСТ 28967-91 Бітуми нафтові. Ренгенофазовий метод визначення парафінів

 4. ПАКОВАННЯ, МАРКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ 

4.1. Паковання, маркування, транспортування і зберігання-за ГОСТ 1510 з такими доповненнями:

будівельні бітуми марки БН 50/50 Ecobit  упаковують і транспортують за ГОСТом 22245;

будівельні бітуми марок БН 70/30 Ecobit  і БН 90/10 Ecobit  упаковують у сталеві бочки за ГОСТ 13950; дерев'яні бочки за ГОСТ 8777; сталеві барабани за ГОСТ 18896 або ГОСТ 5044; фанерні барабани за ГОСТ 9338 або картонні навивні — за ГОСТ 17065; у 4-5-шарові паперові мішки масою до 250 кг, що виготовляються за документації, затвердженою у встановленому порядку, з мішечного паперу за ГОСТом 2228;

будівельні бітуми марок БН 70/30 Ecobit  і БН 90/10 Ecobit  транспортують у вагонах і напіввогонах (БН 70/30 Ecobit  з 1 жовтня по 1 квітня), на платформах автомашинах. Мішки з бітумом встановлюють у вертикальному положенні відкритою частиною вгору; за узгодженням із споживачем допускається транспортування будівельних бітумів марок БН 70/30 Ecobit  и БН 90/10 Ecobit  в бункерних напіввогонах і на відстань до 500 км в автобітумовостях;

будівельні бітуми марок БН 70/30 Ecobit  и БН 90/10 Ecobit , призначені для роздрібної торгівлі, масою до 12 кг, упаковують у барабани та паперові пакети за нормативним документом або поліетиленові пакети;

допускається за узгодженням із споживачем транспортувати будівельні бітуми в пакетованому вигляді за ГОСТ 26663;

під час пакування та транспортування будівельних бітумів мають дотримуватися правил безпеки для продукції нафтопродуктивної промисловості з документації, затвердженої в установленому порядку.

 5. ГАРАНТІЇ ЗГОТУВАННЯ 

5.1. Виробник гарантує відповідність будівельних нафтових бітумів вимогам справжнього стандарту за дотримання умов транспортування і зберігання.

5.2. Гарантійний термін зберігання будівельних нафтових бітумів — один рік від дня виготовлення.

6. ТРЕБУВАННЯ БЕЗПЕКИ 

 6.1. Будівельні нафтові бітуми є горючою речовиною з температурою спалаху 220-300 °C. Мінімальна температура самозаймання 368 °C.

6.2. Під час виробництва, зливу та відбору проб будівельних нафтових бітумів мають застосовувати спецодяг і індивідуальні засоби захисту згідно з типовим галузевим нормам, затвердженим у встановленому порядку.

6.3. Заслухуйте загоряння невеликих кількостей будівельного бітуму тушать його піском, кошмою, пінним вогнегасником, спеціальними порошками; рознесені пожежі розлитого продукту на великій площі тушують пінною струменею або водою від лагетних дул.

Технічні характеристики 

Робота з гарячим бітумом дуже небезпечна. Які правила техніки безпеки?

Щоб запобігти випадковим випадкам під час роботи з гарячою бітумною мастикою, необхідно суворо виконувати правила техніки безпеки. Котли для варіння бітуму встановлюють на вирівняних вільних майданчиках.

Щоб рідкий бітум не потрапляв у вогонь (у разі вогнетривкого підігрівання), котел встановлюють із невеликим ухилом у бік, протисмужки. У котла має бути ящик із піском і вогнегасник.

Під час варіння бітумних мастик треба безперервно дотримуватися правил змішування бітумів різних марок. Так, під час розплавлення бітуму низької марки тільки після припинення утворення піни можна додавати бітум вищих марок.

У розплавлений бітум не можна додавати бітум нижчих марок, позаяк це може призвести до великого піноутворення й вміст котла вилисується. Кускі бітуму опускають на борту варильного котла, щоб уникнути розбризкування киплячої маси.

Не можна завантажувати котел бітумом більш ніж на 2/3 його об'єму. Щоб гарячі мастики не розплісковувалися під час перенесення, конусні бачки обов'язково закривають кришками та заповнюють тільки на 3/4 об'єми.

Спуск і підйом бачків із гарячими мастиками має бути механізований. Для роботи з гарячими мастиками, робочі мають надягати окуляри, шкіряні черевики, брезентові костюми та рукавиці.

Цілком очевидно, що одним із найбільш універсальних і популярних будівельних матеріалів, що використовуються в абсолютно різних сферах, є бітум. Завдяки особливому складу будівельний бітум застосовують на різних стадіях зведення новобудови. І ймовірно, що саме застосування нафтового будівельного бітуму вплинуло на його традиційно широке застосування в усьому будівельному процесі. Будівельний нафтовий бітум являє собою складну суміш вуглеводнів і гетероорганічних сполук, що мають різноманітну будову.

Унікальна структура основи надає будівельному нафтовому бітуму особливі властивості, які сприяють максимально ефективному його застосуванню в найрізноманітніших сферах будівництва. Будівельний нафтовий бітум нерідко використовують у процесі гідроізоляції бетонних будівель і фундаментів, у процесі попереднього оґрунтовування основ під м'яку покрівлю, крім того, бітум будівельний активно застосовується в процесі виробництва бітумних мастик, бітумного праймера, гідросклоізолу та деяких інших необхідних у будівництві матеріалів.

Однією з причин щораз більшої популярності нафтового будівельного бітуму є невисока вартість цього гідроізоляційного матеріалу, без якого не обходиться жоден об'єкт будівельних робіт.

Основні роботи, за яких застосовується бітум — проведення ремонту покрівлі та бітумної гідроізоляції фундаментів. Такий тип робіт зумовлює потребу у великих обсягах цього матеріалу, що призводить до збільшення закупів сировини. На ринку є чимало аналогів бітуму будівельного, але, як показує практика, вартість замінників набагато перевищує оригінал, саме тому за інших рівних показників інша сировина не витримує конкуренцій на ринку.

Завдяки своїм властивостям будівельний бітум «БН 70/30» має всі необхідні для будівництва якості та гарантовано забезпечує високий рівень захисту об'єктів від несприятливого руйнівного впливу довкілля. 

Зокрема, склад, що містить бітум, буде бути чудовим гідроізолянтом і створить додатковий захист від постійних механічних і фізичних впливів.

1. Які властивості характеризують марку бітуму?

Тому прагнуть до того, щоб вміст парафіну в битуме не перевищувало 5%. До основних показників, характеризують властивості бітумівможна віднести пенетрацію, дуктильність, температуру крихкості, ад-гезію, поверхневе натяг на межі розділу фаз, когезію, теп-лові, оптичні та діелектричні властивості.

2. Які основні експлуатаційні властивості бітуму?

Основними експлуатаційними властивостями, що визначають якість битумов, є: Технічні властивості - проникність стандартної голки (пенетривалість), температура розм'якшення, індекс пінетрації, розтяжність (дуктильність), температура крихкості. Це основні показники якості битумов.

3. Який клас небезпеки в бітуму?

Річ у тім, що бітумні продукти в'язкі та часто перевозяться за підвищених температур для їхнього збереження в рідкому стані. Тому є практика перевезення битума в цистернах як 9 клас небезпеки

4. Які бувають бітуми?

Дорожні бітуми бувають двох різновидів: в'язкі та рідкі. І ті, й інші являють собою горючі речовини, що мають температуру спалаху від 65 до 120 градусів тепла (для рідких бітумів), або вище ніж 220 градусів тепла (для в'язких бітумів).

5. Як визначити якість бітуму?

Якість бітуму оцінюється сукупністю різних показників, водночас основною є пенетрація за 25 °C.
...
Основними показниками битума є:

1. Пенетрация при 25°C.
2. Температура розм'якшення
3. Температура крихкості
4. Температура спалаху
5. Запактильність битума

6. В'язкість: кінетична та динамічна 

6. Як визначити розтяжність бітуму?

За розтяжність бітуму приймають довжину нитки битума у сантиметрах, зазначеній покажчиком у момент її розриву. Для кожного зразка проводять три визначення. За остаточний результат приймають середнє арифметичне значення трьох паралельних визначень.

7. Як утворюється бітум?

Бітуми (от лат. bitumen — гірська смола, асфальтовий) — продукт вивітрювання нафти. Тверді або смолоподібні продукти, що являють собою суміш вуглеводнів і їхніх азотистих, кисневих, сернистих і металомістких похідних.

8. Що потрібно для перевезення бітуму?

Вимоги до перевезення бітуму

• водій має мати ДОПОГ-свідчень із роздільною позначкою для класу 9 в графі «цистерни»;
• на транспортний засіб має бути отримане свідчення про допуск до перевезень небезпечних вантажів (у разі використання автопоїзду — окремі свідчення на тягач і напівпричіп);

9. Як поділяють бітуми за призначенням?

По призначенням

Матеріалами можуть бути асфальтобетонні суміші, бітумні мастики, бітумні емульсії й інші продукти. Кровільні бітуми — поширені як захисні покриття. Підрозділяються на покривні — рубероїд, пергамін тощо, і на просочувальні — суміші для обробки покриттів і конструкцій.

10. Що таке дорожній бітум?

Бітум дорожній (скорочено БНД битум нафтовий дорожній) — в'язкий нафтовий битум, що застосовується в дорожнім будівництві, використовується для зв'язку кам'яними (щебінь) й інертними матеріалами (пісок). Для збільшення терміну експлуатації дорожнього покриття застосовують різні марки дорожнього битума.

11. Чим відрізняється дорожній бітум від будівельного?

Основне відмінність между дорожнім и будівельним бітумом — різні показники в'язкості й еластичності. До першого виду пред'являються підвищені вимоги щодо міцності та твердості, а до другого — за частиною водонепроникності.

12. Для чого можна використовувати бітум?

Зараз різні типи бітумів знайшли своє застосування в дорожньо-будівельній галузі (75-80% від загальної частки споживання битума), литейном та електрохімічним виробництвом, медицині, виробництві лакофарбових виробів і кабельної продукції, виготовленні покрівельних матеріалів.

13. Що таке рідкий бітум?

Рідкий бітум — матеріал, що активно використовує більшість будівельних процесів, завдяки низці своїх унікальних якостей. Серед інших, битум має чудові водовідштовхувальні властивості, що дає змогу застосовувати його як гідроізоляційний матеріал для покриття дахів

14. Як маркуються бітуми?

Бітуми нафтові (БН) покрівельні (К) маркуються аналогічним способом, за винятком того, що до їхньої літерної назви додається ще один символ. Бітуми нафтові покрівельні мають чотири марки: БНК- 90/30, БНК-90/40 і БНК-45/180, а також БНК-45/190.

15. Де застосовуються будівельні бітуми?

Битум активно використовується під час виготовлення асфальтобетону. У покрівельних роботах. З битума виробляють м'які покрівельні матеріали: рулонні та у формі черепиці. Приклади: рубемаст, гідросклойзол, рубероїд, мастика, пергамін, бітумний папір, склоеласт.

    Бітуми знаходять широке застосування в будівництві доріг (70% усього вироблюваного бітуму), гідротехнічних споруд, під час гідроізоляції тунелів, мостів, трубопроводів, промислових цивільних споруд, у nромисті кров'яних матеріалqв, у ракетної техніки, під час захисту організмів відрадіоактивних випромінювань і в низці інших галузей народного господарства.Згідно з Програмою партії, nринятою на XXII з'їзді КПСС,к 1980 р. в усій країні буде створена розгалужена мережа ладобудиннихдоріг.

       Тільки за РСФСР за 1962 r. введено в ексnлуатацію помайже 5000 км. доріг ресnубліканського, східного та сумішного значення н понад 4000 пог.. і мостів.К кінця семиріччя виробництво бітуму зростає більш ніж удвічі. В основномуведення потужностей і збільшення виробленнябітуму намітається в РСФСР. У СРСР бітум виробляється, зазвичай, на нафтопереробних заводах. Обмежене чисnо пунктів проєводства бітумів nредоnреділяє великий обсяг його вироблення в кожному пункті. У такий спосіб створюється величезний потік бітуму з цих районів. Вивозять його переважно залізничним транспортом. Як відомо, транспортування бітуму пов'язане з потребою застосовувати снеціальний nодвіжний склад (бункери). Затруднення з перевезенням бітуму явплять одна з основних причин його оброблення зараз.

    Для подальшого руйнування будівництва (після 1964-1965 рр.) передбачається децентралізація виробництва бітумів і створення снеціалізованих, бітумних заводів у такій кількості, щоб велика частина бітуму nвидавалася nоребителям автотранспортом радіусі 20=-300 к.м. Приближина виробництва бітуму до місць його споживання неабияк спростить nrobпіму затарювання, оскільки під час перевезення на небошві відстані автобітумозами споживач зможе повчати бітум у розпаленому вигляді, можна буде відкачатися від зберігання бітуму в бітумосхосилищах. втекти витрат· на зневоднення бітуму, викликаних зберіганням його тривалий час, а також уникнути погіршення якості бітуму під час його транспортування, зберігання та noдро-товщення до використання (у разі зневоднення). Поєднання між хімічним складом сировини та якістю доварної продукції, питання про вплив основних технологічних параметрів на якість бітумів, поки ще не знайшли собі виразного пояснення, продовжуючи захоплюватися широке коло теоретиків і практиків зістаро справи. Величний російський хімік Д. І. Менделєєв 80 років томубережність на те, що найважчим завданням є кваліфіковане використання компонентів, що містять  у висококипних частинах нафти. Ще до недавнього часу інженери та наукові працівники не враховували усієї складності таких багатокомпонентних систем, як-от бітум, зумовленої хімічною природою сирих нафтопродів, їх незвичайною технологічною історією. тобто процесом перероблення. Це унеможливлювало правильну оцінку та вибір фізико-механічних властивостей. а отже, й експлуатаційно-технічних показників бітумів.Між тим, знаючи хімічний склад сировини, хімічні роцеси, що відбуваються під час його перероблення, регулюючи допомилково склад сировини та умови процесу перероблення можна створити наукові основи виробництва ·і отримувати бітуми. з будь-якими заданими властивостями.

ОСНОВНІ CTPOЇTEЛbHO-TEXHOЛOГІECKIE СВОЇСТВА БІTУMOB

       Під час використання бітумів у дорожньому будівельникові як зв'язувальний матеріал будівельника насамперед цікавлять властивості бітумів, що надають вирішальний вплив на якість і довговічність дорожніх покриттів:

1) в умовах виготовлення бітумомінеральних сумішей бітум має легко обволікати кам'яний матеріал і добре прилипати до нього, забезпечуючи міцний зв'язок між частинками;

2) плівка бітуму під час експлуатації nокриття не має відшаровуватися водою  під дією механічних всипів, плівка має бути стійкою. не старіти та не ставати хруnкою.Ет-і властивості · бітума можуть бути схарактеризовані фізичною та хімічною показниками:

а) консистенцією (в'язкістю);б) полярністю;

в) реологічні з вістрями, що визначаються кривими плинності (характеризують механічні властивості бітумів і Netії з температурою, а також колоїдну структуру бітумів);

r) хімічною активністю ( схильність до старіння) і плинністю (·молекулярна вага).·

Розглянемо ці властивості nодробно. Консистенція бітумів характеризується в'язкістю, причому будівельника цікавлять показники в'язкості за температури процeccca neремішування з кам'яним матеріалом: в'язкість під час перемішування бітуму з кам'яним матеріалом має бути найменшою, що для в'язких дорожніх бітумів· може бути досягнуто за температури 120-80 °C. Будівельники цікавлять також за·казники в'язкості під час укатування покриття на дорозі, тобто довжини в'язких доріжкових бітумів в інтервалі температур 120-140'С. В умовах експлуатації дорожнього покриття нас цікавлять показники плинність. і, отже, теплостійкості за максимальних літніх температур повітря +30, що відповідає температурі на поверхні покриття 60-70 °C.Дуже важливо знати в'язкість в умовах  , коли найчастіше спостерігається розтріскування nокриттів nri nerex температури повітря через О"С, тобто за температур від +4 до 24 °C, а також навіть за найнижчих зимових температур і головних образолм деформативність бітуму під час різких перенавдань темnератур, тобто 8-10 на годину в зимову пору. У наявних технічних нормах на в'язкі дорожні бітуми передбачено визначення консистенції за 25 °C і за 0 °C. Однак консистенція за температури 25 °C не показова для характеристик роботи бітуму, оскільки ці температурні умови найбільш благоnріятні для ексnпуатації дорожнього покриття. Полярність  Основна хімічна властивість бітумів, що впливає на прилипання його до кам'яного матеріалу. Термін здатність» характеризує розподіл електричних зарядів у молекулах компонентів бітумів.Від електрохімічної природи котонтів за висять адреея, тобто міцність припання бітумів до поверхні кам'яного матеріалу, коrезія, тобто сила внутрішнього зчеплення між молеку·лам11 бітуму, а також швидкість змочування та інші фізичні схарактеризики. На кордоні з іншою полярною поверхнею (камінного матеріалуала) молекули компонентів бітуму орієнтуються більш або менш точно. Іноді цей процес займає кілька тижнів унаслідок того, що бітуми мають дуже високу в'якість, яка зменшує швидкість орієнтації молекул.Після перемішування бітумо-мінеральної суміші та її уп.1 відне·нія впродовж пекота часу йде проuєс орієнтаrtії. Яскравість — одна з причин того, що свіжеnригопінні суміші після упітнення та м'яти меншу механічну міцність nленка бітуму в них більше схильна до відшаровування водою, •емсміші, що зберігалися деякий час.Несумісно, що низка бітумів, використовуваних в цьому ярі·ня в дорожньому будівництві, не може" задовольняти споживання·лів за показником полярності. Дійсно, практика?: •роите.п'яви·.покаапа, що більшість. біту.мів, що постачаються в· на·... 7-тривалий час нафтопопереробний nромисленостично, нeJto·стачно міцно не стійко инринnує до поверхні кам'єр.rатерналів, причому зчеплення неабияк гіршає у разі вt> едечиніїводи. Приваблення полярних молекул води до поверхоноprміне ральних матеріалів сильніше, ніж тяжіння неля рноробітиму, внаслідок чого відбувається порушення Cltenlenttляn.rtенки бітуму з поверхнею кам'яного матеріалу а.Адгезія, тобто оброблення зчеплення бітума з кам'яним матеріалуJJОМ, що передбачається характером проuесів, що висять на межі·ці розділу бітум-мінеральний матеріал, і зав??????сить як від природи бітутому, так і від природи мінерал ьного матері ала. Міц носцеплення бітуму з мінеральним матеріалом досягається за утворення поверхні хемоадсорбнойних сполук типуuил, аніон яких міститься в складі бітуму, а катіо11 — вкристалічній реШетці мінерального матеріалу. Тому для наповнення зв'язку з мінеральним матеріалом· необхідна наявність бітуму поверхнево-активних сполук, nрису яких забезпечує міцне зчеплення мінерального матеріалу з бітуМОАJ завдяки хемоадсорбційним з'єднанню А. В nосліденні rодиболову увагу приділяється розра ботке складів поверхневоцтивний их речовин, у.1 найбільш часте зчеплення бітуму із сухоА ісосоче з у.rtажно.А поверхнею кам'яних матеріалів, а також н.???? до 0% хутро ані ані аніз м а впливу їх на властивості бітума та бітуму — міні ральних сумішей. Відомі два різновиди поверхнево-активних добавок: аніоноактивні та катіонояJ<тивні. Типова аніоноактивна щітка і є з єдиною йоною типу проводних карбанових кислот (м мілла int, наприклад: асидол-технічні нафтенонові кіс.'lота; м-ти л-N-N а-с ол і на фтено вих кислотах, відходи, що доповнюються під час очищення шкірки іро в ростимуть тільних олій; феро·на фт- про дукт взаємодії соле й заліза з ор ran ічосхими киз;roтами.К чи то катіоноактив, які застосовуються в якості чосту ві nоверхіосно-а до ті в х добавок, належать а м іни, тобто сполуки, що містять rpynn N2, а також солі амм він ія. Лримером до атіоноакктнв??????оit домішки є похідні амінів — вищих pr-леводародів парафіноволо ряду.Механізм дії аніону- та катіоноактивних добів тож. нествені визначається слідушм11 основними чинниками м і:J) орієнтованою а дс про рбейцію поверхнево-активний их соед і неніпід обох сторін: неполярної (гідрофобної) частина ю у з тороном бітуму, а підлога ярнона — у бік мінера.п'ябро матеріалу;-·2) хімічним взаї модейсrваємо по л ясна год астина доб, а вки з поверхнево-активними атом ам іон, а ми мінеральних год??·стиuс про р азо в анньому водонерозман в ор ним хіт сое д і нена А ;3) в Лія ні єм середовища, у якій відбувається взаї м охайст виті?????? ощадно-активними молекулами лоба вки з бітумом 11' мінеральнимиматеріалами. Таким обр.азо.м, меx&RIIЗM — де. ст.?? 00•8верхно-активних речовин полягає в тому, що поверхнямінеральних матеріалів краще змочується бітумом завдяки рахованій адсорбції поверхнево-активних речовин. В різі.'lьтате прискорюється й поліпшується проuес рівномірного рас·поділ бітуму за noверхні мінеральних матеріалів. ·Се·плення бітуму з сухою та вологою поверхнею мінера.'lильних матерналів різних порід поліпшується, що підвищує фізико-ме·хакічні свій з; верба бітумо-мінеральних сумішей і в першу чергу, водоустільність. Показники таких властивостей, як-от глибина проникання голки, тим пература розм'якшення та ін., змінюються залежно від типу поверхнево-активних речовин.Адгезійні властивості різних бітумів характеризуються двома показниками: зчепленням і адрезіонною стійкістю.основними на про межуння· ступеня відшарування бітуму від поверх·кості кам'яного матеріалу під дезів і воду. Водночас показник зчеплення про цін і вівся величною покритою бітумом поверх·якості мінерального матеріалу, що зберігається, зберігшися 'nослію впливу ковтувальної ·води. Зчеплюваність бітуму з кам'яним матеріалом ялів: про відокремлювати також за величиною адсорбції барвника з розчину поверхням кам'яногоifатеріалу, не лакритого плівкою бі·ту м А. Характеристику зчеплення бітуму з поверхнею кам'яного матеріалу дає також визначення зниження механічної міцності витворів із бітумо-мінеральних сумішей після впливу води (водонасичення).Адгезійна стійкість проходить як співвідношення nрогостіна зсуву двох пластинок мінерального матеріалу, склеєним тонким шаром бітума після витримування їх у воді, до першокласу міцності склеювання. Так, на приклад, адгееіовара стійкість бітуму становила J0-5 дин/с.м.2, через 30 діб зберігання введення знизилося до 4-5 дин/сАz2. Той же бітуr.t з поверхностом.о-активною добавкою мав адрезіонну стійкість 14,3-5, а через 30 діб впливу води — 12,8-5 дин/с.м2.Карезію бітумів, що характеризують силу внутрішнього зчеплення молекулами бітуму та його клейку здатність, можнаQпопередити за посиленням зсувом.між двома пластинками, склеєний·якими тонким шаром бЯтума. Коrезія у великий сте піні еавіс.від тем ператури. За 20 °C коrезія бітумів (в'язких) зі ставом виробляється (1,5;.4?????/с.м.2

РеоJJorичні ·с:.воАс.тва, або показникиJJ, що вимагають внутрішньої будови бітумів, дуже важливі nri оцініть плостостійкості, ·м qрозостійкість, стабільність і довг, глазутності бітумів під час роботи в дорожніх покриттях. Якщо за· характеристику матеріалу прийняти????? деформаuї, що розвивається за певний час за цієї темпера-тури та заданої величини зухвалої деформації напруги, і зобразити rрафічесюt залежно.ість (заперечно$/під час виття_???????n1 7ресчkспентенt.·/за умов), деформації від темnератури, то чіпу Імотермеханічні криві (рис. 1).Термамеханічні криві дають змогу розрізняти три стани.11 яких може бути:'tfатеріал у пектором температурному · інтервалі: склообабаа — (/1111 11 1,/;"'т, •"-Рис. 1. Термомехані: Ь — низот;О9.1ас.:тн•l.еське стан???? - з в'язко-тек????·чос східне, високоеластичне нв'язко-текучеве та підвизначення тиснення? інтерва.1 еластичного складання матеріалу.Метод будується 1 тера·момеханічнихкривових, розроблений В. А. Каргінним, дає змогу tтределітхарактерні криві для цього матеріалу іnредитувати його nовідведення умов експлуатації. Для визначення термомеханіcrеСl (їх властивостей матеріалів застосовують динамометричні ваги В. А. Каргіна. Поблизу Т-нагрівання·ніє призводить до різкого росту ветилінидеформації завдяки виникненню незворотної деформації (в'язкої течії). За вищих температур матеріалтече подібно до в'язкої рідини, що відповідає 1·вує nязко-теку11емустою. Інтервал між Т і Т і Т є зоною nьтсокоеластичноїдеформації.Високоеластичну сосу·roяйво матеріалу обусJ&овлено rібкос·:-тю окремих довгих ланцюгів молекул. У слу?????????????????? точних цеnнихмолекул, а також густих просторових сіток гнучкість ОСJiабленалі немає й матеріал не має е.'latтиttності. Для спряження високої еластичності необхідно дотримуватися li&te!.tвух умов — досить великої гнучкості молекул і великої швидкості зміни їх форми. У разі пронизливо обраної температури характер перебігу обважнених бітумів може бути різним. На рис. 2 показані основні типи кривих плинність матеріалів. з них крива а виражається. нормальною премітоновською (сяниною) Жltдкоcrll, вирушайте rрадіння?????? т.т швидкості пронурціонований напругою зсуву; увігнутаформа крива показує стан структурної в'язкості рідина, якою характеризує такий тип течії, називають неньютонською,!JЛИ-нав'язкою, рідиною. Градієнт швидкості не пропорціананусилію зсуву. Перетин гілок високомолекулярнихн систем колоїдних і грубодисnерсних належить до цього типу. Кра іва з аналогічна кривій а, але виходить не від початку координат, а від пекарої точки на осі абсцис, що відповідаєn8-попередньому напругою c.itвсера, необхідному у розрухіхнутрішньої структури пластичного тіла. Так називають системи, пов'язані між збону частинки одного нз компонентів утворюють структуру — рід просторової сітк11 або каркаса.Кр;, уnя d належить до перебігу твердого тіла (квазіпластичноготілу). Як уже зазначили. у завнеємності?T температури характер перебігу бітумів може бути виражений кривою того чи 1ого типу.dXімічна стабільність бітумів зaBIICHT від їх Х lf м ічоскоро складу. Найстабільнішими вважають бітуми природні залишкові, отримані JIЗ смолистих нефтей. Найнаймише стабі.т льони бітум??. отриманий які з крекінг-остатків, а (': "rак?к, що з парафнопістних нафтовок. Достарковахімічна стабільність маєбітуми, що не містять спливних із мопекутирною вагою ·ниж?? 400.Psrc. 2. Криві 'ie:JCIIIIi! Порушення бітумної плівки в дорожніх покриттіх завдяки якості в'я_жущіро загалом відбувається внаслідок:матеріалів:а IICTPIIHЗR ЖІЛ_кість; Ь — кваеї????зкаж.акість: з -- n.'Ластнч_11е те.чо: d — КваЗ!t·ltJiacткчJtoe тіло1) крихкості_ бітума за низьких температур і nri J1epexe·a.ax ті м ператур через ООС, у разі різких змін температур. П ризтом спостерігається утворення тріщин на поверлопостон покриття втікання зимових і, глави м чином. осінніх і ранніх J???' сесенніхмісяць, коли покриття максимально насичене") ·eodoi;2) поступового проц???????анса затверддеван.1 в??1едствJ1е окисненню бітумів ·воздухом н, головно, укр)'ШfеШНI мo.lei/YJI компонt-нтутамбітумів у разі nишних температур (теn: поїє ста·ріння);3) синерізу бітумів, тобто старіння внутрішньої структури шиї бі·тумів, що сполучається поділом бітуму на дві фази — щідні студньоподібні. Синерізне осяйне-змійцеq самоnрово.тьовим стискуванням (контракцією) структурної сітки холоднечу та в'rтеснісленнім частинки зв'язаної рідини. Синерізні спостеріг.1етсn в.'L.liperiод. Ефект синерізцса проявляється у висту11анну масляни"-п'ятен на поверхні асфальтового почерпч u вигляді ··Noнкйплівки. Унаслідок інереїсу на поверхні Jlокриття образу передбачається мережа дрібних трещів, які збільшуються зі врем·??????? аатем11рохіде огону?tн іе камінієвого матеріалу ала;4) впливи я води на плівку біту??????????? ; смішеїч;:,0 nл t'нKII, унаслідок недостатнього електрохімічного садіння бітуман кам'яного матеріалу ла, тобто недостатньої попарярості 611·ту м а.9ХІМІЧНІJI СКЛАД БНТVМІВРАСУ: ть між внутрішньою структуроюQЙ бнтумоR, хН·мн·мкіні характеристиками його комп'ютерів і властивості мі f1і-ту????в як-от таких.хімічний склад бітумів характеризується КОЛJIIIСЕН:>?містом елементів, що входять до з'єднання: вуглецю. водню, киснева, сірки на азоті. Визначають хімічний склад і функціональні групи (ОН,-С=С-, COOR. СОО, СОН), характеризуються відповідно кислотними, йодними, ефірними, Гltдроксильними????? тті, карбоксильними числами та числами омилення.По К•lЗСJ:!Чечному міжнародному визначення бітуми Univerniptin рідкі водомересвітні органічні матеріали, що ·зовні нз суміші вугледододород і їх сернисту, кисневу й азотисту приводуJВОдну, розчинні в серовуглецюванні чотирихлористому вуглецю.Хімічний склад бітумів і його структура характеризуються великою мірою різновидів вуглеводних

До сості а в дорожнь11их нафтових бітумів входить від 70 до 85% yr.'lepoda, кількість голок про водень не перевищує 15%. Місткість анісерів природних бітумах може досягати IOo/o, нафтові бітуми мтут не містять сірок: засем. Со.д.ержіння сери' в нафтових бі·tyJ.rax зазвичай не перевищує 1,5%. а кисню — далеко досягає 2%, азот міститься в частках відсотка. У бітумах наявні малі кількості (стеди) деяких металів — V, Ni, СС, Fe, U у формі складних з'єднань, що назовуються з орфірннів, мікомплексами, струмінь на ії яких представлено

Основні групи уrал еводорщr.ів, що входить до складу бітумів,слідовні: парафінові (насичені аuiкленческне), афтено-ві (насичені ЦИ!(Л!fЧескне), ароматичні, (ненасики/ЦенцюнкJiнческне), гетероцкл •Jескне гібридної будови, тобто. вугілля — оздоровчі речовини, що складаються одночасно з ароматичних н гетероці — кліколевець і бічних парафінових ланцюгів. У крекінгу-біту·мах·м.оrt бути олефінові вуглеводні, тобто •і. седі·JteНИ я з розгалуженим ланцюгом вуглецю, що має х дві еієнасичені зв'язки між атомами вуглецю (ненасичена •кліческне).

Для до ажу типу вуглеводнів характерні певні фі·зик о - хнмі ческне властивості з акономі рності їх зміни. Такі Спокусатні фізико-хімічні бітуми, як в'язкість, старіння, зnособливість пр абопати до пові р хност і камінного матеріалу ідругі, до редстав л яють собою середні значення числових показників — `лей, відповідних властивостей груп хімічних сполук, входить до складу бітумів. Так, наприклад, в'язкість вуглеводнів збільшується з ростом їхньої молекулярної ваги, але залежно від будови вуглеводнів ступінь підвищення буде різним.Високомолекулярні вуглеводні не дотримуються правил змеllеннів'язкості, сповітлі вим для звичайних низько- та в середньому, алекулярних вуглеводнів. Пояснюється зто за допомогою інновацій додаткових міцних зв'язків між молекулами у разі зниженоїмператури, що веде до асоціації молекул (збивається рою) і як зростання об'єму, що займаний групою асоціованих молекул.Об'єм такої групи більша сума об'ємів окремих.щ.·:JeкyJ, що входять до неї, на величину міжмолекулярного nропростору. Водночас чим нижча температура, тим більша асоціація.Асоціація щодо збільшення питомого обсягу молекул високомолекулярних вуглецево-доріжків зі зниженню температури збільшує в'язкість тим сильнішим, чс.t-1 нижча температура, але жодних закономірностей із цим ставленням досі не знайдено. З зниженнюмператури велодететтєво асоціації макромолекул в'язкістьбиту снами зростає, проте під чинним деформувальним силувалом, наприклад, під час перемішування, в'язаний бітума може змінюватись, тобто за однієї й тієї ж температури залежно від ве.'JІчини деформувальної сили б11тум матиме рае•lнчими величинами та в'язкості. Зміна в'язкості такого бітумупроисить у разі впливу деформувальної сили вслід з 1·іє11урушенні системи розnреділення мо???-е-кул у бітумі, т??- структури. Відповідно до цього і в'язкості