БНК 40/180 Ecobit ГОСТ 9548-74 бітум покрівельний

Кровільні нафтові бітуми — просочувальні та покривні, що застосовуються для виробництва покрівельних матеріалів 

 Завантажити: Опис Бітум покрівельний БНК 40/180 Ecobit ГОСТ 9548-74

Завантажити: Паспорт Бітум покрівельний БНК 40/180 Ecobit ГОСТ 9548-74 

Маркування бітуму розшифровується в такий спосіб: БНК Ecobit (битум нафтовий покрівельний), перша цифра — температура розм'якшення, друга — пенетрація, тобто глибина проникнення в бітуму спеціальної голки за температури 25 °C і навантаження 100 г. (десяті частки міліметра).Кровільні бітуми — це горючі речовини з температурою спалаху не менш ніж 240 градусів C і з температурою самовідпламінування — 300 °C, що отримуються так само, як і будівельні бітуми, окиснення продуктів прямої перегони нафти та їх сумішей із асфальтами та екстрактами олійного виробництва. Кролеві бітуми застосовуються, як і випливає з їхньої назви, для виробництва покрівельних матеріалів, як-от рубероїд, пергамін, рубемаст, бітумний папір,гідросклізол, склоізол, склоеласт, рубітекс, мастика, праймер.Для просочення використовують покрівельні бітуми марок БНК 45/180 Ecobit і БНК 45/90 Ecobit, а для отримання покривного шару — бітуми марок БНК 90/40 Ecobit і БНК 90/30 Ecobit.

ГОСТ  9548-74 Бітуми нафтові покрівельні

 1. МАРКИ 

1.1. Залежно від застосування покрівельні бітуми виробляють такі марки:

БНК-40/180 Ecobit — бітум для просочення;

БНК-45/190 Ecobit - бітум для просочення та отримання покривного бітуму; 

БНК-90/30 Ecobit - бітум для покривного шару.

1.2. Марки покрівельних бітумів отримують:

БНК-40/180 Ecobit - окисненням залишків атмосферно-вакуумного переганяння нафтопій;

БНК-45/190 Ecobit - окисненням сировини для виробництва покрівельних бітумів щодо нормативно-технічної документації;

БНК-90/30 Ecobit — окисненням бітуму марки БНК 45/190 або сировини для виробництва покривних покрівельних бітумів за нормативно-технічною документації.

2. ПРАВИЛА ПРИЙМКИ 

2.1. Кровільні нафтові бітуми приймають партіями. Партією вважається будь-яка кількість бітуму, однорідного за якісними показниками та супроводжуваного одним документом про якість.

2.2. Обсяг вибірок — за ГОСТом 2517.

2.3. Масову частку води виробник визначає періодично не рідше ніж один раз на 6 місяців.

Розчинність у толуолі або хлороформі та масову частку парафіна визначають періодично не рідше ніж один раз на 3 місяці.

У разі отримання незадовільних результатів періодичних випробувань виробник переводить випробування за цим показником у приймальні до отримання позитивних результатів не менш ніж на трьох партіях поспіль.

(Змінена редакція, см. № 4).

2.4.У разі отримання незадовільних результатів випробувань хоча б за одним показником по ньому проводять повторні випробування знову відібраної проби від подвоєного вибирання.

Результати повторних випробувань поширюються на всю партію.

3. МЕТОДИ ВИКОРИСТАННЯ 

3.1. Проб покрівельного нафтового бітумів відбирають за ГОСТом 2517. Маса об'єднаної проби бітуму кожної марки — 0,5 кг.

(Змінена редакція, см. № 3).

ГОСТ 9548-74     Бітуми нафтові покрівельні

ГОСТ 6617-76 . Бітуми нафтові будівельні

ГОСТ 11501-78 Бітуми нафтові. Метод визначення глибини проникнення голки

ГОСТ 11503-74 Бітуми нафтові. Метод визначення умовної в'язкості

ГОСТ 11504-73 Бітуми нафтові. Метод визначення кількості розрідженого розріджувача з рідких бітумів

ГОСТ 11505-75 Бітуми нафтові. Метод визначення крихкості

ГОСТ 11506-73 Бітуми нафтові. Метод визначення температури по кільцю та кулі

ГОСТ 11507-78.Бітуми нафтове визначення крихкості

ГОСТ 11508-74 Бітуми нафтові.Метод визначення зчеплення з мармуром і піском

ГОСТ 11512-65. Бітуми нафтові Метод визначення золяності

ГОСТ 17789-72. Бітуми нафтові. Мотод визначення вмісту парафіну

ГОСТ 18180-72  Бітуми нафтові. Метод визначення зміни маси після прогрівання

ГОСТ 20739-75 Бітуми нафтові. Метод визначення розчинності

ГОСТ 28967-91 Бітуми нафтові. Ренгенофазовий метод визначення парафінів

4. ПАКОВАННЯ, МАРКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ 

4.1. Паковання, маркування, транспортування та зберігання покрівельних бітумів за ГОСТ 1510. Допускається транспортування покривних бітумів в автоцистернах і бункерних напіввогнах.

4.2. Нефтяні покрівельні бітуми належать до 9 класу транспортної небезпеки за ГОСТ 19433 (підклас 9.2, категорія 9.21, класичний шифр 921).

(Введений додатково, см. № 5).

 5. ГАРАНТІЇ ЗГОТУВАННЯ 

5.1. Виробник гарантує відповідність покрівельних нафтових бітумів вимогам справжнього стандарту.

5.2. Гарантійний термін зберігання покрівельних нафтових бітумів — один рік від дня виготовлення.

5.1, 5.2. (Змінена редакція. см. № 3).

6. ТРЕБУВАННЯ БЕЗПЕКИ 

6.1. Нефтяні покрівельні бітуми є горючими речовинами з температурою спалаху не нижчою за 240 °C. Мінімальна температура самозаймання 300 °C за ГОСТ 12.14.044.

6.2. Нефтяні бітуми є малонебезпечними речовинами та за ступенем впливу на організм людини належать до 4 класу небезпеки щодо ГОСТ 12.1.007. Пари розплавленого бітуму мають помірну подразнювальну дію на шкіру та слизову оболонку очей і верхніх дихальних шляхів. Кумулятивний ефект не виражений.

6.3. Гранично допустима концентрація парів нафтових бітумів виготовлена за аліфатичними вуглеводніми С1 — С10 (у перерахунку на С) і становить у повітрі робочої зони 300 мг/м3 за ГОСТ 12.1005. Вміст парів вуглеводнів у повітряному середовищі визначають хроматографічним методом.

6.4. Нефтяні бітуми не утворюють токсичних сполук у повітряному середовищі та стічних водах у присутності інших речовин або чинників.

6.5. Працюючі з нафтовими бітумами мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту згідно з типовими галузевим нормами видавання спецодягу, спецобуви та інших засобів індивідуального захисту: фільтрувальними протигазами за ГОСТ 12.4.034*, костюмами з ГОСТ 12.4.111 і ГОСТ 12.4.112, взуттям за ГОСТ 12.4.032, рукавицями за ГОСТ 12.4.010 і захисними окулярами за ГОСТ 12.4.013**. Спеціальні вимоги до особистої гігієни не висуваються.

6.6. У разі потрапляння розігрітого нафтового бітуму на відкриті зони шкіри його необхідно охолодити під струменем води, зняти бітум за допомогою вазеліну та надати потертому допомогу, як у разі термічних опіків.

6.7. Поміщення, у якому виробляють роботу з бітумом, має бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією.

6.8. Під час загоряння невеликих кіптява тушкувати піском, кошмою або пінним вогнегасником. Розвився пожежа гасити пінною струменею.

6.9. Відходи виробництва бітуму — гази окиснення — знешкоджують спалюванням у печі допалювання.

 Технічні характеристики

Кролеві бітуми мають більш високе значення температури розм'якшення (85-95 °C) і меншу глибину проникнення голки для ізоляційних бітумів має значення показник розтяжності

Його зазвичай готують із залишкового бітуму невисокої щільності. Покрівельний бітум містить певну кількість циклопафінових і парафінових вуглеводнів і приблизно 30% асфальтенів. Співвідношення вуглецю та водню в ньому також підвищене; внаслідок цього розчиняється здатність таких бітумів знижується й взаємне тяжіння асфальтенів зростає. Асфальтени притягують також важкі ароматичні компоненти, ймовірність же з'єднання інших компонентів із цими агрегатами дуже мала. Така система може за високої температури розглядатися як концентрований розчин твердої речовини в олійному середовищі. Під час охолодження асфальтени висаджуються й утворюють комплекси, які схожі на кристалити. Такий процес йде так швидко, що агрегати виходять украй малого розміру; це відповідає загальному закону, згідно з яким співвідношення поверхні кристала до його об'єму за високої швидкості росту є найбільшим.

Не менш важливим чинником, що визначає якість бітумів, є спосіб його виробництва. Отримання покрівельних бітумів у практиці нафтоперероблення як в Україні, так і за кордоном здійснюється переважно за окисненням відповідних нафтових залишкових продуктів. В Україні основна кількість окислених бітумів виробляється в кубах періодичної дії.

Для більшості бітумів здатність до водопостачання виявляється вже впродовж першої доби. Тому технічні вимоги ГОСТ 9812 — 61 на нафтові покрівельні бітуми обмежуються нормуванням добової водонасичуваності бітуму. Дослідження бітумів показують, що їхні фізико-хімічні властивості пов'язані з фракційним складом.

Знання оптимальних співвідношень окремих компонентів сировини, а також колоїдних змін, що відбуваються у процесі виробництва бітумів, дає змогу кваліфікованіше підходити до вибору вихідної сировини та способу його перероблення для отримання високоякісних бітумів. Однак вимоги до якості нафтопів для виробництва ізоляційних бітумів неабияк відрізняються від вимог, що пред'являються до них для отримання дорожніх бітумів. Це пов'язано зі специфікою їх застосування, а також із відмінністю структурно-колоїдного стану в'язких і твердих бітумів.

1. Які властивості характеризують марку бітуму?

Тому прагнуть до того, щоб вміст парафіну в битуме не перевищувало 5%. До основних показників, характеризують властивості бітумівможна віднести пенетрацію, дуктильність, температуру крихкості, ад-гезію, поверхневе натяг на межі розділу фаз, когезію, теп-ловні, оптичні та діелектричні властивості.

2. Які основні експлуатаційні властивості бітуму?

Основними експлуатаційними властивостями, що визначають якість битумов, є: Технічні властивості - проникність стандартної голки (пенетривалість), температура розм'якшення, індекс пінетрації, розтяжність (дуктильність), температура крихкості. Це основні показники якості битумов.

3. Який клас небезпеки в бітуму?

Річ у тім, що бітумні продукти в'язкі та часто перевозяться за підвищених температур для їхнього збереження в рідкому стані. Тому є практика перевезення битума в цистернах як 9 клас небезпеки

4. Які бувають бітуми?

Дорожні бітуми бувають двох різновидів: в'язкі та рідкі. І ті, й інші являють собою горючі речовини, що мають температуру спалаху від 65 до 120 градусів тепла (для рідких бітумів), або вище ніж 220 градусів тепла (для в'язких бітумів).

5. Як визначити якість бітуму?

Якість бітуму оцінюється сукупністю різних показників, водночас основною є пенетрація за 25 °C.
...
Основними показниками битума є:

1. Пенетрация при 25°C.
2. Температура розм'якшення
3. Температура крихкості
4. Температура спалаху
5. Запактильність битума

6. В'язкість: кінетична та динамічна 

6. Як визначити розтяжність бітуму?

За розтяжність бітуму приймають довжину нитки битума у сантиметрах, зазначеній покажчиком у момент її розриву. Для кожного зразка проводять три визначення. За остаточний результат приймають середнє арифметичне значення трьох паралельних визначень.

7. Як утворюється бітум?

Бітуми (от лат. bitumen — гірська смола, «асфальтовий») — продукт вивітрювання нафти. Тверді або смолоподібні продукти, що являють собою суміш вуглеводнів і їхніх азотистих, кисневих, сернистих і металомістких похідних.

8. Що потрібно для перевезення бітуму?

Вимоги до перевезення бітуму

• водій має мати ДОПОГ-свідчень із роздільною позначкою для класу 9 в графі «цистерни»;
• на транспортний засіб має бути отримане свідчення про допуск до перевезень небезпечних вантажів (у разі використання автопоїзду — окремі свідчення на тягач і напівпричіп);

9. Як поділяють бітуми за призначенням?

По призначенням

Матеріалами можуть бути асфальтобетонні суміші, бітумні мастики, бітумні емульсії й інші продукти. Кровільні бітуми — поширені як захисні покриття. Підрозділяються на покривні — рубероїд, пергамін тощо, і на просочувальні — суміші для обробки покриттів і конструкцій.

10. Що таке дорожній бітум?

Бітум дорожній (скорочено БНД битум нафтовий дорожній) — в'язкий нафтовий битум, що застосовується в дорожнім будівництва, використовується для зв'язку кам'яними (щебінь) й інертними матеріалами (пісок). Для збільшення терміну експлуатації дорожнього покриття застосовують різні марки дорожнього битума.

11. Чим відрізняється дорожній бітум від будівельного?

Основне відмінність между дорожнім и будівельним бітумом — різні показники в'язкості й еластичності. До першого виду пред'являються підвищені вимоги щодо міцності та твердості, а до другого — за частиною водонепроникності.

12. Для чого можна використовувати бітум?

Зараз різні типи бітумів знайшли своє застосування в дорожньо-будівельній галузі (75-80% від загальної частки споживання битума), литейном та електрохімічним виробництвом, медицині, виробництві лакофарбових виробів і кабельної продукції, виготовленні покрівельних матеріалів.

13. Що таке рідкий бітум?

Рідкий бітум — матеріал, що активно використовується в більшості будівельних процесів, завдяки низці своїх унікальних якостей. Серед інших, битум має чудові водовідштовхувальні властивості, що дає змогу застосовувати його як гідроізоляційний матеріал для покриття дахів

14. Як маркуються бітуми?

Бітуми нафтові (БН) покрівельні (К) маркуються аналогічним способом, за винятком того, що до їхньої літерної назви додається ще один символ. Бітуми нафтові покрівельні мають чотири марки: БНК- 90/30, БНК-90/40 і БНК-45/180, а також БНК-45/190.

15. Де застосовуються будівельні бітуми?

Битум активно використовується під час виготовлення асфальтобетону. У покрівельних роботах. З битума виробляють м'які покрівельні матеріали: рулонні та у формі черепиці. Приклади: рубемаст, гідросклойзол, рубероїд, мастика, пергамін, бітумний папір, склоеласт.