Бітуміноль Н-2 Ecobit мастика кислотоупірна ТУ 36-2292-80

Бітуміноль Н-2 Ecobit мастика кислотоупірна ТУ 36-2292-80 Бітумінолі застосовують для захисту будівельних конструкцій від впливу розведених розчинів кислот і лугів, окислів азоту, сірнистого газу, парів аміаку та деяких інших газів. Для пристрою захисних покриттів залежно від необхідної температури підігрівання під час виробництва робіт застосовуються холодні та гарячі мастики. 

Завантажити: Опис мастики Бітуміноль Н-2 Ecobit кислотоупорна ТУ 36-2292-80 

Завантажити: Паспорт мастики Бітуміноль Н-2 Ecobit кислотоупорна ТУ 36-2292-80 

Бітуміноль Н-2 Ecobit мастика кислотоупірна ТУ 36-2292-80, брикет 25 кг ( крафт папір, поліетилен)   

Бітумінолі застосовують для захисту будівельних конструкцій від впливу розведених розчинів кислот і лугів, окислів азоту, сірнистого газу, парів аміаку та деяких інших газів. Для пристрою захисних покриттів залежно від необхідної температури підігрівання під час виробництва робіт застосовуються холодні та гарячі мастики.

Бітумінолі Ecobit — це бітумні композиції з мінеральними кислотоупірними наповнювачами й армувальною добавкою. Як армувальна домішка часто застосовують асбест 6-го сорту або 7-го сорту, як мінеральний кислотоупірний наповнювач — кислотоупірний цемент, андезитове або діабазове борошно, мелений кварцовий пісок.

Застосування: Бітумінолі Ecobit застосовують для захисту будівельних конструкцій від впливу розведених розчинів кислот і лугів, окислів азоту, сірнистого газу, парів аміаку та деяких інших газів. Для пристрою захисних покриттів залежно від необхідної температури підігрівання під час виробництва робіт застосовуються холодні та гарячі мастики.

    Гарячі мастики застосовують із попереднім підігрівом до температури 180 °C ( бітумні та бітумно-гумові). У зимову пору температуру мастики підвищують на 10-15 °C. рідкість для заповнення всіх деталей пресформи.

Склади бітумних мастик ( бітумінолей) Ecobit

 Холодні мастики застосовують без підігрівання за температури навколишнього повітря не нижче ніж +5 °C. У разі попереднього підігрівання цих мастик до температури 60-70 °C їх можна застосовувати за нижчих температур.

Фізико-механічні показники бітумних мастик

Бітумінолі застосовують для захисту будівельних конструкцій від впливу розведених розчинів кислот і лугів, окислів азоту, сірнистого газу, парів аміаку та деяких інших газів. Не рекомендується застосовувати бітумінолі в умовах впливу сильних окисників ( хромової, міцної сірої, азотної кислот), органічних розчинників ( бензол, толуол, ксилол, бензин та ін.), олій і концентрованих лугів.

ГОСТ 8771-76 Бітум нафтовий для заливальних акумуляторних мастик

ГОСТ 781-78  Бітум нафтовий високоплавкий м'ягчильник

ГОСТ 9812-74 Бітуми нафтові ізоляційні

ГОСТ 9548-74   Бітуми нафтові покрівельні

ГОСТ 6617-76 . Бітуми нафтові будівельні

ГОСТ 11501-78 Бітуми нафтові. Метод визначення глибини проникнення голки

ГОСТ 11503-74 Бітуми нафтові. Метод визначення умовної в'язкості

ГОСТ 11504-73 Бітуми нафтові. Метод визначення кількості розрідженого розріджувача з рідких бітумів

ГОСТ 11505-75 Бітуми нафтові. Метод визначення крихкості

ГОСТ 11506-73 Бітуми нафтові. Метод визначення температури по кільцю та кулі

ГОСТ 11507-78.Бітуми нафтове визначення крихкості

ГОСТ 11508-74 Бітуми нафтові.Метод визначення зчеплення з мармуром і піском

ГОСТ 11512-65. Бітуми нафтові Метод визначення золяності

ГОСТ 17789-72. Бітуми нафтові. Мотод визначення вмісту парафіну

ГОСТ 18180-72  Бітуми нафтові. Метод визначення зміни маси після прогрівання

ГОСТ 20739-75 Бітуми нафтові. Метод визначення розчинності

ГОСТ 28967-91 Бітуми нафтові. Ренгенофазовий метод визначення парафінів

Під час побудови гідроізоляції застосовують дегтьові матеріали, зокрема кам'яну смолу, гудрокам, кам'яно-вугільний пек, пековий дистилят, водонерозчинні сланцеві феноли.

Бітуми для ізоляції нафтопгазопроводів та інших споруд мають відповідати вимогам ГОСТ 9812 — 74, який встановлює виробництво і застосування трьох марок ізоляційних бітумів: БНМ 55/60 Ecobit і Бнім 75/35 Ecobit. Проти ГОСТ 9812 — 61 у цьому стандарті на ізоляційні бітуми нормована пінетрація за 0 °C і знижена вдвічі допустима зміна після прогрівання; заборонено застосування як сировина для виробництва ізоляційних бітумів продуктів крегінгу.

Його зазвичай готують із залишкового бітуму невисокої щільності. Ізоляційний бітум містить певну кількість циклопарафонів і парафінових вуглеводнів і приблизно 30% асфальтенів. Співвідношення вуглецю та водню в ньому також підвищене; внаслідок цього розчиняється здатність таких бітумів знижується й взаємне тяжіння асфальтенів зростає. Асфальтени притягують також важкі ароматичні компоненти, ймовірність ж з'єднання інших компонентів із цими агрегатами дуже мала. Така система може за високої температури розглядатися як концентрований розчин твердої речовини в олійному середовищі. Під час охолодження асфальтени висаджуються й утворюють комплекси, які схожі на кристалити. Такий процес йде так швидко, що агрегати виходять украй малого розміру; це відповідає загальному закону, згідно з яким співвідношення поверхні кристала до його об'єму за високої швидкості росту є найбільшим.
Не менш важливим чинником, що визначає якість бітумів, є спосіб його виробництва. Отримання ізоляційних бітумів у практиці нафтоперероблення як в Україні, так і за кордоном здійснюється переважно за окисненням відповідних нафтових залишкових продуктів. В Україні основна кількість окислених бітумів виробляється в кубах періодичної дії.

Для більшості бітумів здатність до водопостачання виявляється вже впродовж першої доби. Тому технічні вимоги ГОСТ 9812 — 61 на нафтові ізоляційні бітуми обмежуються нормуванням добової водонаськості бітуму. Дослідження бітумів показують, що їхні фізико-хімічні властивості пов'язані з фракційним складом.

Знання оптимальних співвідношень окремих компонентів сировини, а також колоїдних змін, що відбуваються у процесі виробництва бітумів, дає змогу більш кваліфіковано підходити до вибору вихідної сировини та способу його перероблення для отримання високоякісних бітумів. Однак вимоги до якості нафтопів для виробництва ізоляційних бітумів неабияк відрізняються від вимог, що пред'являються до них для отримання дорожніх бітумів. Це пов'язано зі специфікою їх застосування, а також із відмінністю у структурно-колоїдному стані в'язких і твердих бітумів.

1. Які властивості характеризують марку бітуму?

Тому прагнуть до того, щоб вміст парафіну в битуме не перевищувало 5%. До основних показників, характеризують властивості бітумівможна віднести пенетрацію, дуктильність, температуру крихкості, ад-гезію, поверхневе натяг на межі розділу фаз, когезію, теп-ловні, оптичні та діелектричні властивості.

2. Які основні експлуатаційні властивості бітуму?

Основними експлуатаційними властивостями, що визначають якість битумов, є: Технічні властивості - проникність стандартної голки (пенетривалість), температура розм'якшення, індекс пінетрації, розтяжність (дуктильність), температура крихкості. Це основні показники якості битумов.

3. Який клас небезпеки в бітуму?

Річ у тім, що бітумні продукти в'язкі та часто перевозяться за підвищених температур для їхнього збереження в рідкому стані. Тому є практика перевезення битума в цистернах як 9 клас небезпеки

4. Які бувають бітуми?

Дорожні бітуми бувають двох різновидів: в'язкі та рідкі. І ті, й інші являють собою горючі речовини, що мають температуру спалаху від 65 до 120 градусів тепла (для рідких бітумів), або вище ніж 220 градусів тепла (для в'язких бітумів).

5. Як визначити якість бітуму?

Якість бітуму оцінюється сукупністю різних показників, водночас основною є пенетрація за 25 °C.
...
Основними показниками битума є:

1. Пенетрация при 25°C.
2. Температура розм'якшення
3. Температура крихкості
4. Температура спалаху
5. Запактильність битума

6. В'язкість: кінетична та динамічна 

6. Як визначити розтяжність бітуму?

За розтяжність бітуму приймають довжину нитки битума у сантиметрах, зазначеній покажчиком у момент її розриву. Для кожного зразка проводять три визначення. За остаточний результат приймають середнє арифметичне значення трьох паралельних визначень.

7. Як утворюється бітум?

Бітуми (от лат. bitumen — гірська смола, асфальтовий) — продукт вивітрювання нафти. Тверді або смолоподібні продукти, що являють собою суміш вуглеводнів і їхніх азотистих, кисневих, сернистих і металомістких похідних.

8. Що потрібно для перевезення бітуму?

Вимоги до перевезення бітуму

• водій має мати ДОПОГ-свідчень із роздільною позначкою для класу 9 в графі «цистерни»;
• на транспортний засіб має бути отримане свідчення про допуск до перевезень небезпечних вантажів (у разі використання автопоїзду — окремі свідчення на тягач і напівпричіп);

9. Як поділяють бітуми за призначенням?

По призначенням

Матеріалами можуть бути асфальтобетонні суміші, бітумні мастики, бітумні емульсії й інші продукти. Кровільні бітуми — поширені як захисні покриття. Підрозділяються на покривні — рубероїд, пергамін тощо, і на просочувальні — суміші для обробки покриттів і конструкцій.

10. Що таке дорожній бітум?

Бітум дорожній (скорочено БНД битум нафтовий дорожній) — в'язкий нафтовий битум, що застосовується в дорожнім будівництві, використовується для зв'язку кам'яними (щебінь) й інертними матеріалами (пісок). Для збільшення терміну експлуатації дорожнього покриття застосовують різні марки дорожнього битума.

11. Чим відрізняється дорожній бітум від будівельного?

Основне відмінність между дорожнім и будівельним бітумом — різні показники в'язкості й еластичності. До першого виду пред'являються підвищені вимоги щодо міцності та твердості, а до другого — за частиною водонепроникності.

12. Для чого можна використовувати бітум?

Зараз різні типи бітумів знайшли своє застосування в дорожньо-будівельній галузі (75-80% від загальної частки споживання битума), литейном та електрохімічним виробництвом, медицині, виробництві лакофарбових виробів і кабельної продукції, виготовленні покрівельних матеріалів.

13. Що таке рідкий бітум?

Рідкий бітум — матеріал, що активно використовує більшість будівельних процесів, завдяки низці своїх унікальних якостей. Серед інших, битум має чудові водовідштовхувальні властивості, що дає змогу застосовувати його як гідроізоляційний матеріал для покриття дахів

14. Як маркуються бітуми?

Бітуми нафтові (БН) покрівельні (К) маркуються аналогічним способом, за винятком того, що до їхньої літерної назви додається ще один символ. Бітуми нафтові покрівельні мають чотири марки: БНК- 90/30, БНК-90/40 і БНК-45/180, а також БНК-45/190.

15. Де застосовуються будівельні бітуми?

Битум активно використовується під час виготовлення асфальтобетону. У покрівельних роботах. З битума виробляють м'які покрівельні матеріали: рулонні та у формі черепиці. Приклади: рубемаст, гідросклойзол, рубероїд, мастика, пергамін, бітумний папір, склоеласт.